Історія справи

Постанова КЦС ВП від 26.05.2022 року у справі №372/466/20
Постанова ВССУ від 02.04.2025 року у справі №372/466/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 372/466/20

провадження № 61-5659св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Пархоменка П. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , в інтересах якої дії ОСОБА_3 ,

відповідачі: Державне підприємство «СЕТАМ», приватний виконавець виконавчого округу Київської області Ніколаєв Сергій Вікторович, ОСОБА_4 ,

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертна служба України», Служба у справах дітей та сім`ї Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_5 , приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Гринько Ангеліна Павлівна,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_2 , поданою адвокатом Биченком Антоном Олександровичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 червня 2023 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Левенця Б. Б., Ратнікової В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва С. В., ОСОБА_4 , треті особи: ТОВ «Експертна служба України», Служба у справах дітей та сім`ї Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_5 , приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Гринько А. П., про визнання недійсними електронних торгів з реалізації майна, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, акта приватного виконавця, свідоцтва про придбання нерухомого майна, скасування рішень про державну реєстрацію, внесення рішення про право власності.

ОСОБА_1 просив суд:

визнати недійсними електронні торги по лоту № 394700 з реалізації арештованого майна, а саме домоволодіння, яке складається з дерев`яного житлового будинку, загальною площею 130,6 кв. м, житловою площею 50 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 434120732231, та земельної ділянки, кадастровий номер 3223151000:01:003:0013, площею 0,1909 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 434172632231, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним протокол № 208788 проведення електронних торгів по лоту № 459413 від 08 січня 2020 року ДП «СЕТАМ», за яким переможцем торгів став ОСОБА_4 ;

визнати недійсним акт приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва С. В. 13 січня 2020 року про проведені електронні торги з реалізації домоволодіння;

визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серії та номером 15, видане 15 січня 2020 року на ім`я ОСОБА_4 ;

скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50662558 від 15 січня 2020 року;

скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50661916 від 15 січня 2020 року;

внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про право власності ОСОБА_1 на зазначені житловий будинок та земельну ділянку.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 05 липня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявникові.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявник не сплатив у повному розмірі судовий збір за подання апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що позовна вимога про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно у спірних правовідносинах має немайновий характер, тому ОСОБА_1 правильно сплатив судовий збір за цю позовну вимогу як за вимогу немайнового характеру.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 липня 2021 року визнано неподаною та повернуто заявникові.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 27 вересня 2022 року про продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги від представника ОСОБА_1 ? ОСОБА_6 на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява, в якій останній вказав, що у цій справі саме суд першої інстанції протокольною ухвалою встановив загальний розмір судового збору за усіма позовними вимогами ОСОБА_1 в сумі 2 522,40 грн, а тому відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 3 783,60 грн. (2 522,40 грн. х 150%) за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Крім того, у заяві представник позивача ? ОСОБА_6 повідомив суд апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому просив зупинити провадження у справі у зв`язку зі смертю ОСОБА_1 до залучення до участі у справі правонаступника.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги до вирішення питання про залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_1 06 квітня 2023 року Київським апеляційним судом було направлено запит до Першої київської нотаріальної контори про витребування належним чином завіреної копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та про надання інформації хто прийняв спадщину після померлого із зазначенням їх прізвища, ім`я, по батькові та адреси проживання. На запит апеляційного суду від Першої київської нотаріальної контори надійшов лист, в якому повідомлено, що спадкова справа щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 не заводилась.

Враховуючи те, що вимоги ухвали Київського апеляційного суду від 21 червня 2022 року не виконані у повному обсязі, апеляційна скарга позивача перебуває на стадії відкриття апеляційного провадження, а згідно з інформаціжю з Першої київської нотаріальної контори спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_1 не заводилась, тому наявні підстави для повернення апеляційної скарги.

Аргументи учасників справи

У квітні 2024 року ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_2 , звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції постановлено ухвалу про повернення апеляційної скарги без залучення до участі у справі ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем та правонаступником позивача ОСОБА_1 . Спірні правовідносини допускають правонаступництво. Суд зобов'язаний був зупинити провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступника. Спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, відсутність якого не позбавляє спадкоємця права на спадщину. При цьому, неотримання свідоцтва про право на спадщину не свідчить про неприйняття чи відмову від спадщини. Згідно з частиною третьою статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Таким чином, малолітня ОСОБА_2 вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_1 відповідно до частини четвертої статті 1268 ЦК України, у зв`язку з чим є її власником з часу відкриття спадщини (з дня смерті спадкодавця). Крім того, ОСОБА_2 на момент смерті ОСОБА_1 була зареєстрована з ним за однією адресою, а тому вважається такою, що прийняла спадщину.

Суд апеляційної інстанції не встановив коло спадкоємців та не залучив правонаступника, що порушує сутність права ОСОБА_2 на доступ до суду. Суд апеляційної інстанції формально підійшов до встановлення кола спадкоємців після смерті ОСОБА_1 та передчасно повернув апеляційну скаргу без залучення належного правонаступника.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2024 року поновленоОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_2 , строк на оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 23 червня 2023 року. Відкрито касаційне провадження у справі.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (порушення норм процесуального права).

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2025 року залучено ОСОБА_2 , в інтересах якої дії ОСОБА_3 , до участі у справі як правонаступника ОСОБА_1 .

Позиція Верховного Суду

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи набудь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20) вказано, що «суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами».

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом частини третьої-четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

У справі, що переглядається:

після направлення Верховним Судом справи для продовження розгляду Київський апеляційний суд ухвалою від 21 червня 2022 року поновив ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 липня 2021 року, апеляційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема для: доплати судового збору у розмірі 5 044,80 грн та надання оригіналу і копії апеляційної скарги з додатками відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, оригіналу квитанції про сплату судового збору на суму 3 783,60 грн;

ухвалою Київського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги;

31 жовтня 2022 року до Київського апеляційного суду надійшла заява представника позивача - ОСОБА_6 , у якій, крім іншого, повідомлено про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 (т. 5, а. с. 20-26);

ухвалою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги до вирішення питання про залучення у справі правонаступника ОСОБА_1 . Ухвала мотивована тим, що оскільки вимоги ухвали Київського апеляційного суду від 21 червня 2022 року не виконано у повному обсязі, апеляційна скарга ОСОБА_1 перебуває на стадії відкриття апеляційного провадження, а спірні правовідносини допускають правонаступництво, наявні підстави для продовження строку для усунення недоліків до вирішення питання про залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_1 ;

листом Першої київської державної нотаріальної контори Головного управління юстиції у місті Києві від 06 квітня 2023 року апеляційний суд повідомлено, що згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 18 квітня 2023 року № 72169380 спадкова справа щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 станом на 18 квітня 2023 року не заводилась (т. 5, а. с. 32-33);

тому апеляційний суд повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 без встановлення кола спадкоємців позивача та не звернув увагу, що при зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 , зокрема посилався на те, що спірним нерухомим майном має право користування його дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Тому суд апеляційної інстанції зробив передчасний висновок, що апеляційна скарга підлягає поверненню.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що ухвала апеляційного суду постановлена без дотримання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржене судове рішення скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400 402 406 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 , що діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_2 , яка є правонаступником ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 23 червня 2023 року скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

З моменту ухвалення постанови судом касаційної інстанції ухвала Київського апеляційного суду від 23 червня 2023 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І Пархоменко